Пріоритетними напрямами правового регулювання міграційних
процесів України визначено:

• сприяння процесу повернення в Україну вихідців з України та

їхніх нащадків (дітей, онуків);

• повернення (репатріацію) на історичну батьківщину раніше

депортованих з території України;

• захист соціально-економічних інтересів і прав українських

трудящих-мігрантів;

• збереження трудового та інтелектуального потенціалу держави;

• створення правових і соціально-економічних засад регулювання зовнішньої трудової міграції громадян України;

• надання притулку в Україні та забезпечення захисту біженців

відповідно до національного законодавства України;

• регулювання імміграції в Україну шляхом застосування відповідно до законодавства України загальноприйнятого у світі

селективного підходу, що забезпечить структуру імміграції;

• розвиток міжнародного співробітництва з метою вирішення

актуальних питань у сфері зовнішньої міграції;

• імплементацію у національне законодавство України відповідних норм і принципів міжнародного права.

Важливим аспектом державної міграційної політики України є
посилення превентивних заходів щодо незаконної міграції фізичних
осіб, оскільки остання певною мірою впливає на стабільність суспільного розвитку.

Отже, об’єктивними передумовами існування міграційного права України є загальні конституційні засади функціонування держави, які вже сформувалися. Це суверенітет, демократичні перетворення, соціальність і гуманізм держави, утвердження верховенства прав

і свобод людини та громадянина